Хто такі HR'и та кому це потрібно

Ні для ейчарів, ні для айтішників не секрет, що ставлення до HR у більшості випадків НУ ТАКЕ. Люди вони, мовляв, дивні ці ваші ейчари. IT вони не розуміють, питання задають дивні, пишуть листи нерелевантні та дзвонять у вихідні. Вже заманивши невинного спеціаліста в мережі своєї контори, влаштовують корпоративи з тамадою та дитсадковими конкурсами, погрожують якоюсь атестацією і дають психологічні тести, які пропонують розписати, що ти думаєш про метафору килима над прірвою…

І здавалося б, світ страшний, HR – марні, а навіщо це взагалі кандидату, що чинному співробітнику, що бізнесу… абсолютно неясно.

Тому я вам зараз все розповім. Щоправда, виправдовувати запитання тесту вище не стану: це пекло. 🙂

Почнемо з того, що HR – це взагалі human resources, людські ресурси або, якщо більш милозвучно, людський капітал компанії. А HRM – human resources management – це керування персоналом. Ним займаються не тільки ейчари, а будь-які управлінці: помічники тімлідів та тімліди, керівники відділів та проектів тощо. Та й будь-який рядовий співробітник у результаті в цьому процесі бере участь і може робити дуже відчутний внесок усвідомлено чи ні, тому що HRM - це по суті про все, що відбувається з людьми на роботі, і про управління цим усім.

Відповідно, функція HR-відділу різноманітна до безкінечності. У реаліях невеликих компаній – тим більше, адже у нас менеджмент як такий і тонкі матерії турботи про персонал стали вважатися чимось важливим добре, якщо років 10 тому. Ми не США, де консалтингові агенції тренуються в управлінських маневрах та пишуть талмуди на тему вже по 60-70 років. У нас особливий світ і бачення, багато в чому взяті у досвідченіших західних колег. В результаті ми маємо неймовірний і зовсім не зрозумілий непричетний зоопарк напрямків та обов'язків.

Як у компанії з'являється стародавнє зло HR :)

Як це зазвичай буває: живе собі компанія, підбором займаються засновники, потім підлеглі ним тімліди/керівники відділів... А потім рости хочеться більше і швидше, але сил і на спілкування з усіма кандидатами, і на технопіар, і на HR-бренд, і на звичайні справи, вже не вистачає. Та ще хочеться щоб піарниця робила піар, а не корпоративи, текст вакансії не виглядав як "ну ти ж і сам знаєш, що повинен вміти, і сам здогадаєшся, навіщо ти нам", а люди не йшли зі співбесід у сльозах (не жарт) . І оскільки ринок праці вже нагенерив відповідних спеціалістів, компанія бере собі рекрутера/HR'а, щоби він усім цим і зайнявся. А він приходить і займається.

Чи може компанія більше 50 чоловік жити та зростати без HR-відділу? Легко. А понад 100? Так, також. Все залежить від організації процесу та бажаних темпів зростання. У підручниках з управління персоналом окремо прописано історію, в якій функції рекрутерів та HR на безпосередніх керівниках. Але частіше простіше знайти того, хто стане обличчям компанії та займеться першим контактом із кандидатами. Не обов'язково чужу людину, вона може бути вже перейнята культурою та завданнями компанії. Наприклад, це може бути проджект-менеджер, який демонструє високий так званий емоційний інтелект та здатність до організації підбору. І так із проджект-менеджера з'являється HR.

На шляху кандидата найчастіше зустрічаються наступні різновиди HR'ів

Ресерчер/researcher. Займається пошуком резюме та запрошенням на співбесіди, першим контактом з кандидатом. Як правило не співбесідує, але готовий відповісти-допомогти і всіляко провести дорогою пригод співбесід

Рекрутер/Recruiter. Як ресерчер, тільки багатозадачніший, може проводити первинні співбесіди і не тільки доводить до співбесід, а й стежить за успіхами співробітника мінімум на випробувальному.

HR - абстрактна збірна роль. Може включати і рекрутинг, і мотивацію, і адаптацію, і кадрове діловодство, і корпоративи. А ще HR-brand (по-людськи – впізнаваність компанії і те, що говорять про компанію всередині та зовні) та марчар (маркетинг в ейчар-напрямку, що працює на ейчар-бренд) А може не означати нічого крім рекрутингу. Ось так весело ми тут живемо 🙂

HR Generalist - як правило саме так офіційно називається описана вище людина-швейцарський-ніж, кадрове діловодство при цьому опціонально

HR BP - ейчар бізнес-партнер, так само може мати дуже різні функції, відрізняється підвищеною ув'язкою за бізнес і гроші: активніше вважає допустиму користь від того, що компанія включить до соцпакету компенсацію поїздок на конференції, оперує бюджетом і всіляко спрямовує людський капітал на користь безпосередньо бізнесу, а не бездумне пожирання печеньок)

HRD - ейчар директор, знову ж таки залежно від компанії має дуже різний пул роботи, але як правило відповідає за все, що відбувається з персоналом в цілому і "зверху". Тобто не влаштовує корпоративи своїми руками, а домовляється з гендиром виключити з програми остогидлого всім тамаду і вибирає підрядника, який зробить необхідний захід)

Загалом HR часто стає таким собі голосом народу, який ніхто, крім HR, не почує і не збере до купи. Причому дуже простими методами – від тусні поряд з командами та у прямому ефірі вислуховування їхніх проблем та болю до нано-соцопитувань. Коли гендир сказав, що корпоративні зустрічі великого розміру – це дивно, я просто запитала 15 хлопців із розробки, тестування, і за 10 секунд зібрала 100% голосів “за”. Тому що я бачу, що вони приносять свої великі кухлі не з любові до них, а тупо через бажання наливати в кухоль максимально можливу кількість кави. Та й сама люблю величезні корпоративні зустрічі, тож відчуваю цей біль. А гендир не бачить – це не його робота, йому треба бачити ще купу всього. А тепер приклад про зустрічі можна екстраполювати на біль будь-якого ступеня глобальності та тяжкості.

Так що HR (я про нормальних HR, окей? 🙂 ) – це допомогти кандидату не загубитися і отримати повноцінний фідбек вчасно; про вибити ніштяків; про погодити компенсацію навчання; про втішити та підказати в управлінських питаннях керівникам відділів. Це про те, щоб робота з людьми була побудована правильно та добре, от і все. Якщо компанія робить це чудово без HR зі штатом 100+ чоловік – вона молодець. Якщо компанія робить це з HR – вона не гірша.

P.S. Чим же я займаюся? Ой. Усім. Усім, що про людей.