Створюємо «лопату» для арбітражників, або план запуску платного сервісу

«SaaS (Software as a Service) — це модель надання програмного забезпечення як послуги через інтернет, за якої користувачі отримують доступ до готових програм, що розміщуються в хмарі, зазвичай за передплатою. »

План створення SaaS

Отже, допустимо, ви вирішили взяти якесь API і на його основі зробити платний сервіс. Це може бути ресейл проксі, ресейл смс-активацій чи просто генератор рецептів на основі API ChatGPT. Що для цього потрібно?

1. Придумати назву

Сюди входить: зареєструвати домен, але перед реєстрацією перевірити, чи вільні юзернейми в соц. мережах Telegram, Instagram, Twitter, LinkedIn, Facebook, TikTok, YouTube. Бо потім доведеться вигадувати якусь хуйню з підкресленнями й цифрами.

Бажано одразу виділити основні соцмережі, де ви реально будете вести активність, і перевірити, щоб назва там була вільна та зайняти її.

2. Лого, кольори, аватарка

Назву маємо, тепер (або трохи пізніше) треба лого, кольори й аватарку. Це не складно, але інколи та йобана аватарочка може забрати всю ніч (у мене так було нещодавно).

Якщо ви багатій — можете наймати дизайнерів, SMM-менеджерів і ще купу персоналу. Але тоді гроші закінчаться ще до запуску, тому спочатку — самостійно. Та і складно дати ТЗ коли ти ще сам не знаєш, що хочеш.

Звісно, не треба вилизувати дизайн на цьому етапі, але потрібно накинути референс від чого потім відштовхуватись дизайнеру.

3. Домен, хостинг, стек

Назва є, домен зареєстрований, соцмережі зайняті — тепер треба десь це все розмістити. Хостинг чи VPS? Можна щось хмарне типу DigitalOcean або AWS.

Вибираємо стек: нехай це буде нестаріюча класика PHP + HTML + CSS + якийсь фреймворк + база MySQL. Тоді беремо VPS за 30 баксів, ставимо Ubuntu, поверх неї панельку і Nginx або Apache (тут бажано підключати кодера)

Домен прокидаємо через Cloudflare, прописуємо DNS-записи, кріпимо домен до IP VPS, виписуємо безкоштовний SSL-сертифікат. Все, у нас є пустий сайт + пусті соцмережі. До розробки ще навіть не дійшли.

Маємо пустий сайт, що далі?

Спілкуємось з кодером і вирішуємо, для кого і для чого сервіс. Якщо це просто веб (як більшість арбітражних сервісів) — то простіше і дешевше. 

4. Базовий функціонал

У будь-якого SaaS має бути: реєстрація / авторизація / відновлення пароля, особистий кабінет користувача, адмінка для адміна, щоб бачити скільки грошиків зароблено ну і сама частина за яку платять гроші, нехай це буде «генератор рецептів».

5. Реєстрація користувачів

Треба вирішити, як юзери будуть реєструватись, чи буде вхід через соц. мережі, чи буде верифікація телефону, або просто можливо обмежитись імейлом? Кожен цей пункт віддаляє вас від релізу , займає ваш час і час кодера.

Зупинімось на простому: email + ім’я + пароль + підтвердження email.

Тоді треба або підняти свій email-сервер (що заjoбно), або скористатись SMTP сервісом для транзакційних листів, це найпростіше.

Серед десятків пропозицій в гугл пошуку потрібно обрати сервіс, пройти там KYC/модерацію, заплатити, отримати дані підключення по SMTP,  прописати записи домену в клауді і підтвердити домен в тому сервісі. 

Після чого дані SMTP підключення віддаємо кодеру і він робить магію, щоб листи доходили до користувачів.

6. Приймаємо грошики

Щоб приймати картки використовуємо stripe, але для цього треба реєструвати компанію в Європі, проходити підтвердження компанії, модерацію і молитись, щоб Stripe не послав тебе наhуй після трьох транзакцій.

Тому — картки фігня, юзаємо крипту!

Але й тут не все просто: більшість криптомерчантів теж просять KYC. Шукаємо такого, хто дає API без зайвого клопіту, щоб там були нормальні тарифи, мерчант не був пов’язаний із руснею бо ми ж не грішні і не хочемо потрапити під AML перевірку. Проходимо модерацію, отримуємо API, передаємо кодеру й переходимо до тарифів.

7. Тарифи і економіка

Тут теж весело. Пакетні продажі не завжди зробиш, наприклад, якщо це сервіс, де рецепт коштує 10 центів — юзер може купити пакет на 100 рецептів за 10 баксів, частину використає, частина лишиться у вас в холді, а холдити чужі гроші це не дуже то і зручно.

У мене так було коли продавав проксі за трафік: користувачі накупили проксів, використали частину і все, не користуються по декілька місяців. А я в той час купую проксі за трафік з оплатою на певний час, тому враховуйте таку економіку.

Найкраще це робити місячні тарифи з певними пакетами, як це зараз роблять в усіх АІ сервісах, тоді користувач платить кожного місяця за певну кількість «дій» і якщо не використає «токени» то вони згорають.

Окрім цього всього потрібно продумати логіку промокодів, реферальської системи, прорахувати економіку сервісу і відповідно до цього сформувати ці пакетні тарифи.

Просто продумати цю логіку – це вже дуже складно, сформувати на основі цієї логіки якесь притомне технічне завдання – це вже рівень хард, а роботу кодера який в цій hуйні буде розбиратись і писати код – взагалі не можу оцінити, тож цінуйте і любіть свого кодера! 

І тільки після всього цього — переходимо до розробки самого «генератора рецептів»

Звісно, тут не враховані ні маркетингова стратегія, ні дослідження і перші продажі, ні масштабування, ні багато інших пунктів, це лише план створення мінімально робочого продукту.

По кожному пункту існує купа нюансів які потрібно продумати. Я намагаюсь описати наш досвід, деякі пункти можна простіше реалізувати, деякі навпаки складніше, все залежить від підходу і можливостей.

Як можна зрозуміти з тематики про що я пишу, зараз ми на етапі розробки арбітражного сервісу, закінчили пункт номер 5 і далі буде...

Якщо вам цікава ця тема, то дайте фідбеку/реакцій і я продовжу про це розказувати.