avatar
8 хвилин читати

Що реально забрати з Harvard Business School і як це підніме твій рівень як таргетолога

Чому вчать маркетологів в Harvard Business School - Частина 2

Що реально забрати з Harvard Business School і як це підніме твій рівень як таргетолога

Якщо коротко — в Harvard Business School вчать не маркетингу. Там вчать думати так, щоб бізнес ріс.

І якщо ти таргетолог — це означає одне:

ти або просто запускаєш рекламу, або впливаєш на гроші.

Ось як перейти у другу категорію.

1. Починай не з реклами — починай з рішення «чи це взагалі можна продати»

Сильний маркетолог перед запуском задає собі питання:

• цей продукт реально потрібен?

• тут є платоспроможний попит?

• є чітка причина купити зараз?

Бо правда проста:

не кожен продукт можна «виторгувати рекламою»

Що робити на практиці:

• 30–60 хв аналізу ринку перед запуском

• швидкий перегляд конкурентів

• пошук однакових патернів у їхніх офферах

Якщо всі продають через «знижку» — це сигнал, що цінності нема.

2. Оффер вирішує більше, ніж таргет

Можеш бути чесним із собою:

скільки разів ти намагався «дотиснути» слабкий продукт креативами?

В підході Harvard Business School це не працює.

Є проста логіка:

сильний оффер витягує слабку рекламу

слабкий оффер валить навіть сильну рекламу

Формула нормального оффера:

• результат (що отримає клієнт)

• швидкість (коли)

• мінімум ризику (гарантія / простота)

Якщо цього нема — не масштабуй, а переробляй.

3. Метрики — це наслідок, а не ціль

CTR, CPC, CPL — це не результат.

Результат:

• прибуток

• ROMI

• окупність

У Harvard Business School мислять так:

«Чи сходиться економіка?»

Що ти маєш робити:

• знати:

• конверсію в продаж

• середній чек

• маржу

• рахувати:

• допустиму ціну ліда

Без цього ти просто «крутиш рекламу».

4. Різні люди = різний маркетинг

Одна з найсильніших речей, яку ігнорять — сегментація.

Не існує «одного креативу, який зайде всім».

Реальність:

• один купує через страх

• інший через вигоду

• третій через імідж

Що робити:

розбивати аудиторію мінімум на 3 сегменти і під кожен:

• окремий біль

• окремий меседж

• окремий креатив

Це дає більше, ніж «поміняти дизайн».

5. Креатив — це тест ідеї, а не творчість

Головна помилка — робити «красиво».

В сильному підході кожен креатив — це відповідь на питання:

«Що змусить людину зупинитися і подумати: це про мене?»

Як мислити:

• не «який зробити ролик»

• а «яку думку донести»

Приклади ідей:

• «ти втрачаєш гроші, бо…»

• «ось як отримати результат швидше»

• «95% людей роблять цю помилку»

Креатив = упакована гіпотеза.

6. Якщо не купують — проблема майже ніколи не в рекламі

Це болюча правда.

У більшості кейсів проблема тут:

• слабкий оффер

• складна воронка

• нерелевантний продукт

• відсутність довіри

А таргетолог починає:

«давай ще аудиторії потестимо»

Що робити замість цього:

• пройти шлях клієнта самому

• подивитися очима покупця

• знайти момент, де «ламається» рішення

Це рівень мислення, який реально ціниться.

7. Ти продаєш не рекламу — ти продаєш результат

Останнє і найважливіше.

Поки ти мислиш так:

«я запускаю рекламу»

ти — замінний.

Коли ти мислиш так:

«я допомагаю бізнесу заробляти більше»

ти стаєш:

• дорожчим

• потрібнішим

• стратегічним

І саме таких людей «вирощують» у Harvard Business School.

Сильний висновок

Щоб вирости:

• перестань починати з Ads Manager

• почни з логіки бізнесу

• дивись на гроші, а не на кліки

• тестуй ідеї, а не банери

• лізь глибше, ніж «налаштування реклами»

Бо ринок уже змінюється.

І виграють не ті, хто краще налаштовує рекламу, а ті, хто краще розуміє, що і як продавати.

Вперше опубліковано тут: https://www.work.ua/jobseeker/my/resumes/view/?id=10813545
0 Коментар